Дослідницька робота
Комп'ютерний сленг у сприйнятті гімназиста ХХI століття
Зміст
Введення
Основна частина. Комп'ютерний сленг у сприйнятті гімназиста ХХI століття
1. Витоки проблеми
2. Причини бурхливого освіти комп'ютерного сленгу
3. Значимість комп'ютерного сленгу в контексті адаптаційного процесу користувача
4. Короткий словник комп'ютерного жаргону
5. Деякі зміни та процеси, що спостерігаються в комп'ютерному сленгу
6. Типи семантичних дериватів
Висновок
Список літератури
Введення
У мовній ситуації Росії кінця ХХ - початку ХХI століття намітилися два взаємопов'язані процеси. З одного боку, це оновлення лексики за рахунок припливу запозичень і створення нових лексичних одиниць на базі вже існуючих слів у російській мові. З іншого - жаргонізація російської літературної мови, коли «соціальні та професійні жаргони втрачають свою колишню замкнутість і поставляють до загального мовний ужиток жаргонні слова і звороти» [Л. П. Крисін 2000].
У сучасної мовної ситуації не можна не відзначити посилює роль комп'ютерного жаргону, який явно виділився вже в 1990-і роки ХХ століття. Фахівці об'єктивно говорять про унікальні семантичних можливості сучасного лексикону вітчизняної словесності, до складу якого можна включити і комп'ютерний сленг.
Актуальність теми роботи пояснюється потребою в уточненні розвитку мовних явищ на рівні семантичного словотворення у сфері професійної комп'ютерної лексики.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблена спроба виділити з комп'ютерного сленгу семантично похідні слова, що виникають на базі вже існуючої російської лексики.
Мета роботи: виявити та описати об'єм семантики похідних слів у сфері окказиональной лексики.
Завдання роботи: показати, наскільки важливий і потрібний комп'ютерний сленг будь-якому користувачеві, довести, що слова комп'ютерного сленгу існують у сучасній російській мові.
Практична значимість дослідження обумовлена необхідністю своєчасного ознайомлення старшокласників з потоком окказіональних слів у сфері комп'ютерної лексики. Спілкування фахівців в області комп'ютерної техніки - досить помітне явище в сучасній соціального життя. Воно значно впливає на літературне життя і формує структуру сучасної свідомості. У більшості цей тип мови заснований на англійській за походженням термінології. Отже, більшість з комп'ютерників володіють хорошим знанням англійської мови, активно використовують його лексичні одиниці як виробляє базу термінів та як засіб міжособистісного спілкування. Однак було б не об'єктивно оцінювати професійний жаргон лише як канал проникнення англійської мови в сферу професійного мовлення. У комп'ютерні ужитку увійшли багато загальновживані російські слова, що змінили своє значення: зависає, завантажується, комп'ютер, скачати інформацію, відправити у кошик. Нерідко термiни та в побутовому спілкуванні, і в художньому мовленні обігруються, зближуючись з російським вихідним словом: завантажитися за новою - почати спочатку, сім бід - один Reset (відповідь) [Маркова 2003: 18-19].
Матеріалом дослідження послужили дані словника Нікітіної Т.Г. Молодіжний сленг: тлумачний словник: понад 12000 слів; понад 3000 фразеологізмів / Т.Г. Нікітіна. - М.: Астрель: АСТ, 2007. - 910 с. Крім того, залучалися дані комп'ютерних фахівців (м. Казань. Комп'ютерна фірма «Мелт»).
Основна частина. Комп'ютерний сленг у сприйнятті гімназиста ХХI століття
1. Витоки проблеми
Перші комп'ютери з'явилися на початку 50-х років минулого століття, і, у міру того як вони вдосконалювалися, люди, що працюють з ними, знайшли величезний словниковий запас, широко відомий нині. Але це був час до настання ери персонального комп'ютера, тобто до 1988 року, тому комп'ютерна лексика була надбанням присвячених, а мова «комп'ютерників» був закритим для суспільства. З початку комп'ютерної революції кінця 80-х років XX-го століття словниковий запас комп'ютерного сленгу і нові збільшення до нього стали загальним надбанням. В даний час у всьому світі приділяється величезна увага розвитку мікропроцесорної техніки, обчислювальної техніки, комп'ютерних технологій. У зв'язку з цим, першою за кількістю з'являються нових слів є саме область комп'ютерних технологій. У цей час відбувся своєрідний «обвал»: англомовні терміни й абревіатури, найчастіше в англійському ж написанні, заповнили сторінки журналів і засмітили мовлення фахівців. Нові терміни із закритого лексикона програмістів і розробників комп'ютерної техніки стали переходити в розряд загальновживаних, тому що кількість людей, що мають відношення до комп'ютерів, постійно збільшується. І паралельно цьому явищу відбувається ще один закономірний, з точки зору лінгвістики, процес. Це утворення специфічного комп'ютерного сленгу.
2. Причини бурхливого освіти комп'ютерного сленгу
Першою причиною такого швидкого появи нових слів у комп'ютерному сленгу є, звичайно ж, стрімке, «стрибуче» розвиток самих комп'ютерних технологій. Якщо заглянути в численні журнали, що висвітлюють новинки ринку комп'ютерних технологій, то можна побачити, що практично щотижня з'являються більш-менш значущі розробки. І в умовах такої технологічної революції кожне нове явище в цій галузі має отримати своє словесне позначення, свою назву. А так як майже всі вони (за рідкісним винятком) з'являються в Америці, то, природно, що свою назву всі ці явища отримують англійською мовою. Коли ж про ці розробки через якийсь час дізнаються в Росії, то для їх переважної більшості, звичайно ж, не знаходиться еквівалента в російській мові. І тому російським фахівцям доводиться використовувати оригінальні терміни. Відбувається так зване заповнення культурологічних лакун за допомогою англомовних термінів. Таким чином, англійські назви все більше і більше наповнюють російську мову. Відсутність в російській мові досить стандартизованої термінології у цій галузі, значного числа фірмових і рекламних термінів і спричинило за собою тенденцію до появи такого числа слів комп'ютерного сленгу.
Багато хто з існуючих професійних термінів досить громіздкі і незручні в щоденному використанні. Виникає потужна тенденція до скорочення, спрощення слів. Наприклад, один з найбільш часто вживаних термінів - motherboard, має таку відповідність в російській мові як материнська плата. У сленгу ж цьому слову відповідає мамка або матрьошка. Або інший приклад: CD-ROM Drive перекладається на російську як накопичувач на лазерних дисках, у слензі має еквіваленти Сидюк, сідюшнік. Наступна пропозиція теж містить слова, що ілюструють тенденцію до скорочення: Комп бувають двох видів - біми і маки (Персональні комп'ютери бувають двох видів - IBM-сумісні і Macintosh). Люди, що працюють з обчислювальною технікою в нашій країні, досить молоді, переважно до сорока років. У зв'язку з цим знову ж з'являється бажання розбавити ці терміни гумором, додати власну емоційне забарвлення, елемент невимушеності. Досить згадати флопповерт (дисковод) або утоптаний (стиснутий програмою архіватором).
Останнім часом відбулося також поголовне захоплення молоді комп'ютерними іграми. Це теж стало потужним джерелом виникнення нових слів. З'явилися різні слова для тих чи інших понять, до них відносяться аркада, бродилка, бос (у значенні самий головний ворог у грі), думер (людина, що грає в гру 'DOOM'), квакати (грати в гру 'Quake') і т . п. Необхідно також відзначити той факт, що більшість непрофесійних користувачів не володіють достатнім рівнем англійської мови. Але, так чи інакше, їм все одно доводиться користуватися новою англійською термінологією, і часто відбувається неправильне прочитання англійського слова. Виникаючі таким чином слова часом міцно осідають в їх словникових запасах. Так, наприклад, від неправильного прочитання повідомлення NO CARRIER в комп'ютерному сленгу з'явився вираз АЛЕ КАР'ЄР, причому те й інше означає відсутність з'єднання при зв'язку по модему.
3. Значимість комп'ютерного сленгу в контексті адаптаційного процесу користувача
Важливу роль у комп'ютерному мовою грає амбівалентність слів, що несуть у собі часом кілька значень. Така стилістична «двох'ярусної» слова дозволяє користувачеві швидше звикнути до даного терміну, наприклад, пити алкоголь - Означає користуватися програмою «Alcohol 120%».
Важливо зазначити, що комунікативна функція комп'ютерної мови нерідко будується на метафоризації. Образність дозволяє користувачеві освоювати технологію даного сленгу. Наприклад, вінда означає операційна система ОС Windows. Для мене користування даним словом істотно спрощує роботу за комп'ютером.
У своїй щоденній практиці я неодноразово вдавався і вдаюся до даної комп'ютерної термінології. Вважаю, що кожен школяр, а тим більше гімназист, повинен бути знайомий з цією мовою. Наприклад, серце означає процесор комп'ютера. Процесор є головним інструментом для роботи комп'ютера. Можна навести аналогію з головним органом людини - з серцем. Такий паралелізм допоможе будь-якому починаючому користувачеві шляхом порівняння швидше вивчити внутрішній устрій комп'ютера.
Одним з інструментів пізнання комп'ютерної мови є механізм метонімій. Даний механізм дозволяє на певної смислової близькості представити комп'ютерні пристрої.
Люди, що звикли до повсякденного мови, які не знали «комп'ютерний» сленг, нерідко важко сприймають такі вирази, як: В моєму гробі сідоромік зламався, що означає: У моєму корпусі комп'ютера зламався CD-дисків. Людина, який почув з боку подібний вислів, звичайно ж , не зрозуміє, про що йде мова. Адже для нього незвично чути такі слова, як труна з вуст молодих людей, тим більше, коли вони говорять ще й про себе.
Всі слова комп'ютерного сленгу, в основному утворюються так само, як і всі скорочення, наприклад: Ексель - Microsoft Excel. Слово «Ексель» походить від англійського слова Excel.
Деякі слова мають подвійне значення. Їх вживають у комп'ютерному сленгу і в реальному світі людей.
Наприклад, дрова означає драйвера. Драйвера використовуються для правильної роботи комп'ютера, для появи звуку, відео і т.д. Почувши слово дрова, ми тепер знаємо, що воно має подвійне значення. Я думаю, всім відомо, для чого використовуються дрова в реальному світі, тому немає сенсу пояснювати значення цього слова. Такий паралелізм часто використовується в комп'ютерному сленгу.
4. Короткий словник комп'ютерного жаргону
Сучасний етап стану російської мови характеризується стрімким розвитком комп'ютерної лексики, яка відображає процес вдосконалення комп'ютерної техніки. Наукові технічні досягнення позначаються спеціальною лексикою. У нашій роботі вперше представлений словник комп'ютерного сленгу, витягнутий з одного із словників молодіжного сленгу. Він складений з урахуванням індивідуального лексичного запасу фахівців в області комп'ютеризації. Словник містить понад 12000 лексичних одиниць. З нього нами взята лише частина слів, найбільш уживаних серед моїх ровесників - гімназистів та школярів.
Короткий словник комп'ютерного жаргону з метою зручності користування представлений в алфавітному порядку:
автогад - система проектування Auto Cad;
Азері - комп'ютер фірми Асег;
акорд - вихід трьома пальцями; (Alt, Ctrl, Delete)
алкоголік - програміст на мові програмування Алгол;
апдейт - процес оновлення програмних продуктів;
апендицит - додаток архіватор-програма для упаковки файлів;
аська - Інтернет-пейджер (програма для миттєвого обміну повідомленнями);
Аутглюке, автоглюк - поштовий клієнт MS Outlook;
Байнет - білоруська або білоруськомовних частина Інтернету;
байт - одиниця виміру інформації (дорівнює 8 бітам);
барсик - мова програмування Бейсік;
бан - використовується у форумах або чатах, тимчасовий заборону для користувача відправляти повідомлення; забанити, накласти бан - запровадити тимчасовий заборону для користувача що-небудь робити (писати нові повідомлення або переглядати їх);
банку - 1) системний блок комп'ютера, 2) корпус, шасі жорсткого диска; 3) упаковка болванок «на шпинделі»;
вежа - корпус комп'ютера типу «tower»;
безголовий - комп'ютер, що працює без дисплея (зазвичай сервер);
біла збірка - комп'ютер, зібраний однієї з авторитетних комп'ютерних фірм, аналогічно «брендова збірка»;
бзік - мова програмування Бейсік;
біпер - вбудований динамік;
біт - мінімальна одиниця вимірювання кількості інформації;
битий - поламаний, зіпсований, неіснуючу адресу в павутині (в мережі Інтернет, Wев);
болванка - чистий записуваний компакт-диск;
бренд - відома торгова марка крупного виробника;
брякпойнт - точка переривання місця в коді програми, де має бути перервано його виконання, використовується при налагодженні;
бук, бяка - ноутбук;
буквар - керівництво;
бутіть - перезавантажити комп'ютер;
бутявка - завантажувальна дискета, компакт-диск;
бед - блок;
бед - зіпсований сектор дискового носія інформації, куди не можна записати інформацію;
бекапіть - робити backup, створювати резервні (страхувальні) копії;
відюха, вика - відеокарта, графічна карта;
вінда, вийми, сморід - операційна система Мiсrоsоft Windows;
віндузятнік - дебати 6 режітельное назва користувача ОС Windows;
вінтукей - ОС Windows 2000 (win2k);
вірь - комп'ютерний вірус;
гнус - Samsung від дзеркального написання «самсунг» і звукових ефектів старих приводів;
голова - процесор; блакитний зуб - інтерфейс
горілі дрова - Corel Draw;
гравіцапу - збирач сміття (в основному в Java);
труну - корпус комп'ютера;
гуглити - шукати в Інтернеті (як правило, за допомогою Google);
гуру (вчитель) - шанована людина, досвідчений майстер, крутий програміст;
движок, двігло - виділена прикладна частина програмного коду (програма / частина, програми / комплекс, програма / бібліотека) для реалізації конкретної прикладної задачі. Наприклад, бібліотека побудови об'ємної сцени (3D-движок), движок підтримки сайту або його частини, мережевих серверів різного призначення. Як правило, прикладна частина виділяється з програми для використання в декількох проектах і / або роздільної розробки / тестування;
двоголове - комп'ютер з двома моніторами;
двухштучка, двухтоннік - ОС Windows 2000 (Win2k);
девайс - будь-який пристрій, конструктивно закінчена технічна система, що має певне функціональне призначення;
дівиця - те ж, що і девайс «дівиця без презенту» - повідомлення «англ. Device not divsent »,« дівчина не готова »- повідомлення« англ. Device not ready »;
дід, голий дід - програма GoldEd (для читання пошти в фідо і подібних мережах);
дельфін - програміст, який пише програми на Delphi;
доку - супровідна документація;
дошка - клавіатура (від другої частини слова keyboard). «Клацати батонами по дошці» - вводити дані з клавіатури;
дрова - драйвери;
думати - грати в «DООМ» (комп'ютерна гра);
думер - завзятий гравець у «DООМ»;
дурень, дуриків - процесор «DURON» від компанії АМО;
Єгор - еггог (помилка), російською;
Омельку - електронна пошта від російського прочитання англійського слова
e-mail - мило;
Ексель - Мiсrоsоft Excel;
жаба - мова програмування Java;
зависання - нерегламентні стан операційної системи (Операційна система) або прикладного програмного забезпечення (прикладне програмне забезпечення), при якому дана операційна система або програма не реагує на дії користувача;
жопа - задня панель комп'ютера;
засейвіть - зберегти;
зазіпованний - архів формату ZIP;
звуковуху - звукова карта;
зіповать - використовувати архіватор, компресуючі дані у формат zip;
зухель, зюксель, зюхель - обладнання фірми ZyXEL;
інтрушка - заставка, яка представляє будь-якої програмний продукт;
інет - Інтернет;
ірда - інфрачервоний порт комп'ютера;
Ірка - система онлайнового спілкування;
віслюк - браузер Intегnеt Explorer (від скорочення IE);
ікспя, ікспі - ОС Windows ХР;
камінь - центральний процесор;
кишеню - пристрій для підключення жорсткого диска до комп'ютера;
квакер - гравець в комп'ютерну гру Quake;
цегла - центральний процесор;
Комп'ютерний сленг у сприйнятті гімназиста ХХI століття
Альфером Владислав
Казань 2010Зміст
Введення
Основна частина. Комп'ютерний сленг у сприйнятті гімназиста ХХI століття
1. Витоки проблеми
2. Причини бурхливого освіти комп'ютерного сленгу
3. Значимість комп'ютерного сленгу в контексті адаптаційного процесу користувача
4. Короткий словник комп'ютерного жаргону
5. Деякі зміни та процеси, що спостерігаються в комп'ютерному сленгу
6. Типи семантичних дериватів
Висновок
Список літератури
Введення
У мовній ситуації Росії кінця ХХ - початку ХХI століття намітилися два взаємопов'язані процеси. З одного боку, це оновлення лексики за рахунок припливу запозичень і створення нових лексичних одиниць на базі вже існуючих слів у російській мові. З іншого - жаргонізація російської літературної мови, коли «соціальні та професійні жаргони втрачають свою колишню замкнутість і поставляють до загального мовний ужиток жаргонні слова і звороти» [Л. П. Крисін 2000].
У сучасної мовної ситуації не можна не відзначити посилює роль комп'ютерного жаргону, який явно виділився вже в 1990-і роки ХХ століття. Фахівці об'єктивно говорять про унікальні семантичних можливості сучасного лексикону вітчизняної словесності, до складу якого можна включити і комп'ютерний сленг.
Актуальність теми роботи пояснюється потребою в уточненні розвитку мовних явищ на рівні семантичного словотворення у сфері професійної комп'ютерної лексики.
Наукова новизна полягає в тому, що вперше зроблена спроба виділити з комп'ютерного сленгу семантично похідні слова, що виникають на базі вже існуючої російської лексики.
Мета роботи: виявити та описати об'єм семантики похідних слів у сфері окказиональной лексики.
Завдання роботи: показати, наскільки важливий і потрібний комп'ютерний сленг будь-якому користувачеві, довести, що слова комп'ютерного сленгу існують у сучасній російській мові.
Практична значимість дослідження обумовлена необхідністю своєчасного ознайомлення старшокласників з потоком окказіональних слів у сфері комп'ютерної лексики. Спілкування фахівців в області комп'ютерної техніки - досить помітне явище в сучасній соціального життя. Воно значно впливає на літературне життя і формує структуру сучасної свідомості. У більшості цей тип мови заснований на англійській за походженням термінології. Отже, більшість з комп'ютерників володіють хорошим знанням англійської мови, активно використовують його лексичні одиниці як виробляє базу термінів та як засіб міжособистісного спілкування. Однак було б не об'єктивно оцінювати професійний жаргон лише як канал проникнення англійської мови в сферу професійного мовлення. У комп'ютерні ужитку увійшли багато загальновживані російські слова, що змінили своє значення: зависає, завантажується, комп'ютер, скачати інформацію, відправити у кошик. Нерідко термiни та в побутовому спілкуванні, і в художньому мовленні обігруються, зближуючись з російським вихідним словом: завантажитися за новою - почати спочатку, сім бід - один Reset (відповідь) [Маркова 2003: 18-19].
Матеріалом дослідження послужили дані словника Нікітіної Т.Г. Молодіжний сленг: тлумачний словник: понад 12000 слів; понад 3000 фразеологізмів / Т.Г. Нікітіна. - М.: Астрель: АСТ, 2007. - 910 с. Крім того, залучалися дані комп'ютерних фахівців (м. Казань. Комп'ютерна фірма «Мелт»).
Основна частина. Комп'ютерний сленг у сприйнятті гімназиста ХХI століття
1. Витоки проблеми
Перші комп'ютери з'явилися на початку 50-х років минулого століття, і, у міру того як вони вдосконалювалися, люди, що працюють з ними, знайшли величезний словниковий запас, широко відомий нині. Але це був час до настання ери персонального комп'ютера, тобто до 1988 року, тому комп'ютерна лексика була надбанням присвячених, а мова «комп'ютерників» був закритим для суспільства. З початку комп'ютерної революції кінця 80-х років XX-го століття словниковий запас комп'ютерного сленгу і нові збільшення до нього стали загальним надбанням. В даний час у всьому світі приділяється величезна увага розвитку мікропроцесорної техніки, обчислювальної техніки, комп'ютерних технологій. У зв'язку з цим, першою за кількістю з'являються нових слів є саме область комп'ютерних технологій. У цей час відбувся своєрідний «обвал»: англомовні терміни й абревіатури, найчастіше в англійському ж написанні, заповнили сторінки журналів і засмітили мовлення фахівців. Нові терміни із закритого лексикона програмістів і розробників комп'ютерної техніки стали переходити в розряд загальновживаних, тому що кількість людей, що мають відношення до комп'ютерів, постійно збільшується. І паралельно цьому явищу відбувається ще один закономірний, з точки зору лінгвістики, процес. Це утворення специфічного комп'ютерного сленгу.
2. Причини бурхливого освіти комп'ютерного сленгу
Першою причиною такого швидкого появи нових слів у комп'ютерному сленгу є, звичайно ж, стрімке, «стрибуче» розвиток самих комп'ютерних технологій. Якщо заглянути в численні журнали, що висвітлюють новинки ринку комп'ютерних технологій, то можна побачити, що практично щотижня з'являються більш-менш значущі розробки. І в умовах такої технологічної революції кожне нове явище в цій галузі має отримати своє словесне позначення, свою назву. А так як майже всі вони (за рідкісним винятком) з'являються в Америці, то, природно, що свою назву всі ці явища отримують англійською мовою. Коли ж про ці розробки через якийсь час дізнаються в Росії, то для їх переважної більшості, звичайно ж, не знаходиться еквівалента в російській мові. І тому російським фахівцям доводиться використовувати оригінальні терміни. Відбувається так зване заповнення культурологічних лакун за допомогою англомовних термінів. Таким чином, англійські назви все більше і більше наповнюють російську мову. Відсутність в російській мові досить стандартизованої термінології у цій галузі, значного числа фірмових і рекламних термінів і спричинило за собою тенденцію до появи такого числа слів комп'ютерного сленгу.
Багато хто з існуючих професійних термінів досить громіздкі і незручні в щоденному використанні. Виникає потужна тенденція до скорочення, спрощення слів. Наприклад, один з найбільш часто вживаних термінів - motherboard, має таку відповідність в російській мові як материнська плата. У сленгу ж цьому слову відповідає мамка або матрьошка. Або інший приклад: CD-ROM Drive перекладається на російську як накопичувач на лазерних дисках, у слензі має еквіваленти Сидюк, сідюшнік. Наступна пропозиція теж містить слова, що ілюструють тенденцію до скорочення: Комп бувають двох видів - біми і маки (Персональні комп'ютери бувають двох видів - IBM-сумісні і Macintosh). Люди, що працюють з обчислювальною технікою в нашій країні, досить молоді, переважно до сорока років. У зв'язку з цим знову ж з'являється бажання розбавити ці терміни гумором, додати власну емоційне забарвлення, елемент невимушеності. Досить згадати флопповерт (дисковод) або утоптаний (стиснутий програмою архіватором).
Останнім часом відбулося також поголовне захоплення молоді комп'ютерними іграми. Це теж стало потужним джерелом виникнення нових слів. З'явилися різні слова для тих чи інших понять, до них відносяться аркада, бродилка, бос (у значенні самий головний ворог у грі), думер (людина, що грає в гру 'DOOM'), квакати (грати в гру 'Quake') і т . п. Необхідно також відзначити той факт, що більшість непрофесійних користувачів не володіють достатнім рівнем англійської мови. Але, так чи інакше, їм все одно доводиться користуватися новою англійською термінологією, і часто відбувається неправильне прочитання англійського слова. Виникаючі таким чином слова часом міцно осідають в їх словникових запасах. Так, наприклад, від неправильного прочитання повідомлення NO CARRIER в комп'ютерному сленгу з'явився вираз АЛЕ КАР'ЄР, причому те й інше означає відсутність з'єднання при зв'язку по модему.
3. Значимість комп'ютерного сленгу в контексті адаптаційного процесу користувача
Важливу роль у комп'ютерному мовою грає амбівалентність слів, що несуть у собі часом кілька значень. Така стилістична «двох'ярусної» слова дозволяє користувачеві швидше звикнути до даного терміну, наприклад, пити алкоголь - Означає користуватися програмою «Alcohol 120%».
Важливо зазначити, що комунікативна функція комп'ютерної мови нерідко будується на метафоризації. Образність дозволяє користувачеві освоювати технологію даного сленгу. Наприклад, вінда означає операційна система ОС Windows. Для мене користування даним словом істотно спрощує роботу за комп'ютером.
У своїй щоденній практиці я неодноразово вдавався і вдаюся до даної комп'ютерної термінології. Вважаю, що кожен школяр, а тим більше гімназист, повинен бути знайомий з цією мовою. Наприклад, серце означає процесор комп'ютера. Процесор є головним інструментом для роботи комп'ютера. Можна навести аналогію з головним органом людини - з серцем. Такий паралелізм допоможе будь-якому починаючому користувачеві шляхом порівняння швидше вивчити внутрішній устрій комп'ютера.
Одним з інструментів пізнання комп'ютерної мови є механізм метонімій. Даний механізм дозволяє на певної смислової близькості представити комп'ютерні пристрої.
Люди, що звикли до повсякденного мови, які не знали «комп'ютерний» сленг, нерідко важко сприймають такі вирази, як: В моєму гробі сідоромік зламався, що означає: У моєму корпусі комп'ютера зламався CD-дисків. Людина, який почув з боку подібний вислів, звичайно ж , не зрозуміє, про що йде мова. Адже для нього незвично чути такі слова, як труна з вуст молодих людей, тим більше, коли вони говорять ще й про себе.
Всі слова комп'ютерного сленгу, в основному утворюються так само, як і всі скорочення, наприклад: Ексель - Microsoft Excel. Слово «Ексель» походить від англійського слова Excel.
Деякі слова мають подвійне значення. Їх вживають у комп'ютерному сленгу і в реальному світі людей.
Наприклад, дрова означає драйвера. Драйвера використовуються для правильної роботи комп'ютера, для появи звуку, відео і т.д. Почувши слово дрова, ми тепер знаємо, що воно має подвійне значення. Я думаю, всім відомо, для чого використовуються дрова в реальному світі, тому немає сенсу пояснювати значення цього слова. Такий паралелізм часто використовується в комп'ютерному сленгу.
4. Короткий словник комп'ютерного жаргону
Сучасний етап стану російської мови характеризується стрімким розвитком комп'ютерної лексики, яка відображає процес вдосконалення комп'ютерної техніки. Наукові технічні досягнення позначаються спеціальною лексикою. У нашій роботі вперше представлений словник комп'ютерного сленгу, витягнутий з одного із словників молодіжного сленгу. Він складений з урахуванням індивідуального лексичного запасу фахівців в області комп'ютеризації. Словник містить понад 12000 лексичних одиниць. З нього нами взята лише частина слів, найбільш уживаних серед моїх ровесників - гімназистів та школярів.
Короткий словник комп'ютерного жаргону з метою зручності користування представлений в алфавітному порядку:
автогад - система проектування Auto Cad;
Азері - комп'ютер фірми Асег;
акорд - вихід трьома пальцями; (Alt, Ctrl, Delete)
алкоголік - програміст на мові програмування Алгол;
апдейт - процес оновлення програмних продуктів;
апендицит - додаток архіватор-програма для упаковки файлів;
аська - Інтернет-пейджер (програма для миттєвого обміну повідомленнями);
Аутглюке, автоглюк - поштовий клієнт MS Outlook;
Байнет - білоруська або білоруськомовних частина Інтернету;
байт - одиниця виміру інформації (дорівнює 8 бітам);
барсик - мова програмування Бейсік;
бан - використовується у форумах або чатах, тимчасовий заборону для користувача відправляти повідомлення; забанити, накласти бан - запровадити тимчасовий заборону для користувача що-небудь робити (писати нові повідомлення або переглядати їх);
банку - 1) системний блок комп'ютера, 2) корпус, шасі жорсткого диска; 3) упаковка болванок «на шпинделі»;
вежа - корпус комп'ютера типу «tower»;
безголовий - комп'ютер, що працює без дисплея (зазвичай сервер);
біла збірка - комп'ютер, зібраний однієї з авторитетних комп'ютерних фірм, аналогічно «брендова збірка»;
бзік - мова програмування Бейсік;
біпер - вбудований динамік;
біт - мінімальна одиниця вимірювання кількості інформації;
битий - поламаний, зіпсований, неіснуючу адресу в павутині (в мережі Інтернет, Wев);
болванка - чистий записуваний компакт-диск;
бренд - відома торгова марка крупного виробника;
брякпойнт - точка переривання місця в коді програми, де має бути перервано його виконання, використовується при налагодженні;
бук, бяка - ноутбук;
буквар - керівництво;
бутіть - перезавантажити комп'ютер;
бутявка - завантажувальна дискета, компакт-диск;
бед - блок;
бед - зіпсований сектор дискового носія інформації, куди не можна записати інформацію;
бекапіть - робити backup, створювати резервні (страхувальні) копії;
відюха, вика - відеокарта, графічна карта;
вінда, вийми, сморід - операційна система Мiсrоsоft Windows;
віндузятнік - дебати 6 режітельное назва користувача ОС Windows;
вінтукей - ОС Windows 2000 (win2k);
вірь - комп'ютерний вірус;
гнус - Samsung від дзеркального написання «самсунг» і звукових ефектів старих приводів;
голова - процесор; блакитний зуб - інтерфейс
горілі дрова - Corel Draw;
гравіцапу - збирач сміття (в основному в Java);
труну - корпус комп'ютера;
гуглити - шукати в Інтернеті (як правило, за допомогою Google);
гуру (вчитель) - шанована людина, досвідчений майстер, крутий програміст;
движок, двігло - виділена прикладна частина програмного коду (програма / частина, програми / комплекс, програма / бібліотека) для реалізації конкретної прикладної задачі. Наприклад, бібліотека побудови об'ємної сцени (3D-движок), движок підтримки сайту або його частини, мережевих серверів різного призначення. Як правило, прикладна частина виділяється з програми для використання в декількох проектах і / або роздільної розробки / тестування;
двоголове - комп'ютер з двома моніторами;
двухштучка, двухтоннік - ОС Windows 2000 (Win2k);
девайс - будь-який пристрій, конструктивно закінчена технічна система, що має певне функціональне призначення;
дівиця - те ж, що і девайс «дівиця без презенту» - повідомлення «англ. Device not divsent »,« дівчина не готова »- повідомлення« англ. Device not ready »;
дід, голий дід - програма GoldEd (для читання пошти в фідо і подібних мережах);
дельфін - програміст, який пише програми на Delphi;
доку - супровідна документація;
дошка - клавіатура (від другої частини слова keyboard). «Клацати батонами по дошці» - вводити дані з клавіатури;
дрова - драйвери;
думати - грати в «DООМ» (комп'ютерна гра);
думер - завзятий гравець у «DООМ»;
дурень, дуриків - процесор «DURON» від компанії АМО;
Єгор - еггог (помилка), російською;
Омельку - електронна пошта від російського прочитання англійського слова
e-mail - мило;
Ексель - Мiсrоsоft Excel;
жаба - мова програмування Java;
зависання - нерегламентні стан операційної системи (Операційна система) або прикладного програмного забезпечення (прикладне програмне забезпечення), при якому дана операційна система або програма не реагує на дії користувача;
жопа - задня панель комп'ютера;
засейвіть - зберегти;
зазіпованний - архів формату ZIP;
звуковуху - звукова карта;
зіповать - використовувати архіватор, компресуючі дані у формат zip;
зухель, зюксель, зюхель - обладнання фірми ZyXEL;
інтрушка - заставка, яка представляє будь-якої програмний продукт;
інет - Інтернет;
ірда - інфрачервоний порт комп'ютера;
Ірка - система онлайнового спілкування;
віслюк - браузер Intегnеt Explorer (від скорочення IE);
ікспя, ікспі - ОС Windows ХР;
камінь - центральний процесор;
кишеню - пристрій для підключення жорсткого диска до комп'ютера;
квакер - гравець в комп'ютерну гру Quake;
цегла - центральний процесор;
клава - клавіатура;
килим, палас - килимок для миші;
колупав, ковирялка - Corel Draw;
кодер - програміст;
комбайнер (тракторист) - той, хто постійно використовує клаву (клавіатуру) в іграх жанру FPS;
комп - комп'ютер;
контроль - елемент управління екранної форми;
кракер - людина, яка зламує системи захисту (часто їх помилково називають хакерами);
червоноокі - зневажлива назва користувачів ОС Linux, які проводять багато часу на форумах;
щур - маніпулятор-миша, особливо радянського виробництва;
"пігулку - зломщик програм, версія комерційної або шейрверной (шароварної) програми, що дозволяє використовувати її безкоштовно, від англійського to crack;
крякнути, крекнуть - зламати програму;
кулер - вентилятор + радіатор, охолоджуючі процесор;
ламер - невмілий користувач (не бажаючий нічому вчитися) із завищеною самооцінкою. Не плутати з починаючим користувачем, чайником; російські варіанти - Ламо, ламачье, ламер;
Лазар - лазерний принтер;
лівак - сумнівна продукція, виробник невідомий. Іноді - піратська копія;
лінуксоїд, місяцехід - висококваліфікований користувач ОС Linux;
лисиця, лисичка - браузер Fire Fox;
локалці, лан, лана, Ланка, лань - локальна мережа;
ЛОЛ, лола, лолка, Лоліта - людина, що відрізняється дурним і безглуздим поведінкою і часто викликає сміх навколишніх; походить від спотвореного сприйняття репліки;
лузер - похідна юзер (користувач), але носить негативний, образливий характер;
мама, матка, мати, материнка - материнська плата;
мастдай - має згинути, зневажлива назва сімейства Windows; будь низькоякісний продукт;
машина - комп'ютер;
мізки - оперативний запам'ятовуючий пристрій;
Монік - монітор комп'ютера;
нотік - ноутбук;
нуб (від англ. «newbie») - новачок, чайник (не обов'язково не піддається навчанню ламер);
Нюра - програма для запису дисків;
подкриснік - килимок для миші;
пахва - килимок для миші;
ползатель - користувач;
смітник - кошик;
прошивка - програмний код, що записаний в енергонезалежній пам'яті пристрою;
прошити - змінити прошивку;
рубатися - те ж що і гейм, захоплено грати в яку-небудь гру;
скін - зовнішній вигляд, оболонка, дизайн, перемикається з вибору
користувача;
смайл - комбінація різних знаків пунктуації або літер, що позначає настрій;
спам - електронний лист або повідомлення на форумі рекламного характеру;
спамити - 1. посилати спам; 2. при спілкуванні на форумах використовується як синонім слова флудити;
топтати клаву - набирати будь-який текст на клавіатурі;
тазик - персональний комп'ютер або робоча станція, а також зневажлива назва низькоякісних корпусів для ПК, найчастіше від невідомих виробників;
троль - анонімний Інтернет-провокатор; в Інтернеті так називають людей, які навмисно публікують (на форумах, групах новин) провокаційні статті чи повідомлення, які покликані викликати конфлікти між учасниками флейм (див. нижче), образи і т. п.; самі подібні статті чи повідомлення також іноді називають тролями;
вуха - навушники;
файлопомойка - сервер мережі з ресурсами, відкритими для загального доступу (кулі), на який зберігають все, що завгодно;
флейм - образи чи малоінформативні повідомлення, довгі безрезультатні суперечки;
фотожаба - 1) програма Adobe photoshop, 2) смішний і (або) образливий колаж, створений в Adobe photoshop з фотографій;
халва, халява, халф - комп'ютерна гра Half-Life;
хом'як - 1) домашня (англ. home) сторінка, 2) користувач комп'ютера (в комерційних структурах); 3) користувач ОС Windows ХР Ноті Edition;
ЧаПи - часті питання;
валіза - зовнішній накопичувач інформації;
черв'як - різновид комп'ютерного вірусу, що поширюється, в основному, через локальну або глобальну комп'ютерну мережу;
черепашка - модем;
кулі, Шарне або Розшарені ресурси - відкриті для загального доступу файли, папки, диски і т. п.;
шланг, шнурок - кабель;
юзер - користувач;
юзверь - користувач з модемом;
яблучник - користувач комп'ютерів фірми Apple.
5. Деякі зміни та процеси, що спостерігаються в комп'ютерному сленгу
В даний час словник комп'ютерного сленгу налічує порівняно велика кількість слів. Тому комп'ютерний сленг містить слова з тотожними або гранично близькими значеннями - то є синоніми. Наприклад, можна виділити наступні синонімічні ряди:
computer ® комп - компухтер - цампутер - банку - тачка - апарат - машина;
to hack ® xakhymh - хрякнуть - ломануть - грохнути - проломити;
hard drive ® гвинт - хорд - важкий драйв - Бердан.
Специфіка аналізованого нами професійного сленгу користувачів комп'ютера полягає у великій кількості слів англійської мови. Це один з основних процесів, які спостерігаються в комп'ютерному сленгу сучасної російської мови.
Не менш значний і другий шлях появи термінологічних одиниць, пов'язаний з утворенням похідних на базі абревіатур англійської мови; нерідко зустрічаються і кальки з англійської мови: віндук ← Віндоус, біпер ← біпероус.
Активно проявляється і третій шлях породження нової лексичної одиниці комп'ютерного сленгу - усічення запозиченого слова. Його можна розглянути як різновид нульової суфіксації (зворотна нульова суфіксація).
Наприклад: бот ← робот, бук ← ноутбук, вірь ← вірус, десятеро ← дистрибутив, моник ← монітор.
Саму значну групу в комп'ютерному лексиконі становлять похідні слова, створені двома основними способами: морфемним і семантичним.
До морфемним похідним відносяться: відюха ← відеокарта, звуковуху ← звукова карта, іскалка, шукач ← шукати (пошукова система).
Семантично похідними можуть бути визнані наступні словникові сленгові одиниці: морда, жопа, миша - мис, відро, труну, голова, рейки, рулити.
Асоціації за формою: млинець - компакт диск; відро - системний блок, корпус, упаковка болванок; миша - маніпулятор.
Шляхом асоціації по функції відбувається утворення іменників (рейки - маршрут по мережевій карті, труну - корпус комп'ютера, голова - процесор) та дієслів (рулити - користуватися комп'ютером, фіксить - виправляти, гейм - грати).
6. Типи семантичних дериватів
Згідно Нової ілюстрованої енциклопедії, «словотвір (деривація) - утворення слова в мові за існуючими моделями за допомогою афіксації, чергування звуків, словоскладання, стяжения, розвитку нових значень та інших засобів».
Типи семантичної деривації виникають за аналогією і на основі асоціації за подібністю чи суміжністю. У комп'ютерному сленгу подібні словотворення частіше зустрічаються в сфері іменників. При цьому спостерігається взаємодія морфемних та семантичних похідних слів. Так, іменник намордник - захисний екран монітора - структурно мотивується з іменником морда, основа якого ускладнена конфіксом на---ник. У свою чергу морда - результат семантичного словотворення.
Нерідко як мотивуючої бази семантичної деривації виступають англійські слова. У цьому одна з особливостей морфемно-і семантично похідних окказионализмов в комп'ютерному сленгу:
кірка (англ. core) - файл з дампом пам'яті, який залишається на диску після аварійного завершення програми;
троль (Англ. trolle) - анонімний Інтернет провокатор;
аська (Англ. ICQ) - миттєвий обмін повідомленнями;
хом'як (англ. home) - користувач;
лічер (англ. leach) - марний учасник файлообмінної мережі, що тільки викачує, нічого не даючи натомість.
Філологія - (від лат. Occasionalis - випадковий) - неузуальние мовні одиниці (найчастіше слова), або неузуальние значення мовних одиниць, створювані говорить чи пише для вираження будь-якого індивідуального сенсу, обумовленого конкретним контекстом. «Філологія мають підвищену виразністю в силу своєї незвичайності на тлі канонічних, нормативних утворень. Вони, як правило, експресивно забарвлені (за винятком окказионализмов в сфері термінологічної лексики). Філологія утворюються переважно в розмовній мові, використовуються в художній літературі, в публіцистиці ... »(Бєльчик Ю.А., 1997. С.283). Особливо активно в наш час окказиональное словотвір. «Його активність велика в усіх сферах сучасного мови (крім ділового мовлення): газети, радіо і ТБ, РR, художня література <...>. Людина грає зі словом, змагається в цих іграх з оточуючими, прагнучи перемогти суперника в дотепності, дотепності, оригінальності форми вираження »(Земська Е.А., 2000.С.128).
Відзначено, що окказиональное словотвір переважає в сфері іменників, рідше зустрічається у сфері дієслів, ще рідше - прикметників. Асоціації за формою - один із способів виникнення окказионализмов, коли в якості виробляє слова виступають іменники російської мови у своєму прямому значенні:
черепашка ← модем;
шланг ← кабель;
труну ← корпус комп'ютера;
дошка ← клавіатура.
Не менш активний спосіб створення окказіональних слів в комп'ютерному сленгу на основі асоціації по функції:
тачка ← комп'ютер;
вуха ← навушники;
викидень ← роз'єм для зовнішніх пристроїв;
миша ← маніпулятор;
смітник, відро ← кошик.
Окремі імена іменники створюються на основі подібності предметів комп'ютерного світу за якістю та іншим реаліям. У комп'ютерному сленгу зафіксовано кілька іменників, що виникли по асоціації з місцем розташування:
голова ← процесор;
жопа ← задня панель комп'ютера.
Під впливом фонемного складу англійської абревіатури gprs з'являється складне слово з нульовою суфіксація жопорез - формат зв'язку. До речі зауважимо, що інші слова нецензурної лексики, крім зазначених двох утворень, у комп'ютерному сленгу не зафіксовано.
Семантично похідні дієслова у сфері комп'ютерного сленгу з'являються своєрідним шляхом: вони можуть мотивуватися абревіатурами англійської мови, наприклад, Zip - зіповать (використовувати архіватор, компресуючі дані формат zip). У сфері комп'ютерного сленгу найбільш поширені дієслівні іменні окказіональние зв'язку:
бутіть ← бутявка (перевантажити комп'ютер, завантажена дискета), ребута ← (англ. rebote) перезавантажувати;
спамити ← (англ. spum) багаторазове повторення однакових або практично однакових повідомлень;
квакати ← (англ. quake) грати в Квейк - гру;
смажити ← стискати файли.
Поява семантично похідного оказіонального слова супроводжується зміною граматичних характеристик, що відрізняють його від виробляє. Так, вихідне іменник миша пишеться без м'якого знака, тобто стає іменником чоловічого роду. У той же час здійснюється заміна закінчення при збереженні категорії роду з перетяжкою наголоси на перший склад: миша - миша.
Семантично похідні слова найбільш активно проявляють себе в комп'ютерному сленгу у сфері іменників та дієслів. Це обумовлено постійно розвиваються процесом створення комп'ютерної техніки і необхідністю операційних дій.
Вивчення механізму виробництва слів у російській мові в тісній взаємодії двох провідних способів породження лексичних одиниць (морфемного і семантичного) дозволяє зробити висновки про розуміння сутності словотворення як історичного процесу. Однак далеко не всі сучасні лінгвісти визнають семантичну деривацію в якості особливого самостійного способу словотворення. Так, І.С. Улуханов пише: «На відміну від кількох досліджень (порівняйте перш за все роботи І. В. Маркова та його колег), ми не виділяємо ні в синхронії, ні в діахронії« семантичного чи лексико-семантичного способу словотвору ... ». Доцільно семантичний спосіб вважати лексикологічні явищем, що входять в ряд інших лексико-семантичних способів поповнення словникового складу мови (лексичні запозичення, семантичні кальки) »[Улуханов 1994: 11].
Тим часом ще В. А. Богородицький в «Загальних курс російської граматики» (Казань, 1904), а пізніше і в «Руській граматиці» (Казань, 1918) вказав на можливість появи не тільки морфемно-похідних, а й семантично похідних слів. Аналізуючи імена іменники зі значенням дії, він зауважує, що вони «позначають не тільки дія, а й продукт дії, наприклад, писання, обшивка, тощо. У цьому останньому значенні багато хто з таких іменників належать до попереднього шостому відділу »[Богородицький 1918: 142]. Пізніше утворення нових слів шляхом трансформації значення стали кваліфікувати як лексико-семантичний спосіб словотворення, починаючи з В. В. Виноградова [Шанський 2005: 20, 252 - 258; 1977:18].
Теорія семантичного словотворення глибоко і детально розроблена професором В. М. Марковим і його учнями. Головне в цій теорії полягає в тому, що в результаті зміни значення слова з'являється не лексико-семантичний його варіант, а нове слово. При збереженні фонемного складу слова виникає інша співвіднесеність з іншими явищами дійсності.
«Семантичне словотвір, як відомо, здійснюється шляхом включення слова в інший лексичний розряд, у результаті чого утворюються омоніми, тобто разнозвучние похідні лексеми, які в категоріальному відношенні подібні лексемам, утвореним з допомогою морфем» [В. М. Марков 2001:121] .
Загальне та специфічне в морфемно-і семантично похідних словах розкрите В. М. Марковим: ті й інші виникають за аналогією, проходять певну стадію оказіонального, володіють типовими словотворчим значенням [В. М. Марков: 129 - 130].
Однак семантичним похідним, на відміну від їх породили слів, властива сукупність особливих граматичних ознак «аж до приналежності іншої частини мови» [В. М. Марков: 129 - 130].
Так, у комп'ютерному сленгу новим наголосом або зміною категорії роду характеризується окказіоналізм: миша - миша - мис.
У сучасної мовної ситуації досить помітна роль комп'ютерного жаргону. У 1990-і роки він явно виділився на тлі інших професійних жаргонів і за його комунікативної ролі, і за ступенем впливу на літературну мову, а значить - на структуру сучасного свідомості. Цей тип мовлення цілком грунтується на англійській (за походженням) термінології. Крім спеціальних термінів типу дисплей, файл, інтерфейс, драйвер, сайт і т.п., в комп'ютерний ужитку увійшли багато загальновживані російські слова, що змінили свою значення: зависає, завантажується (комп'ютер), скачати (інформацію), роздрукувати (текст на принтері) , відправити у кошик, причому ці терміни - і в повсякденній, і в художньому мовленні - обігруються, зближуючись з російськими словами, наповнюються подвійним змістом, наприклад: завантажитися за новою (почати спочатку), сім бід, один "Reset".
Висновок
Проаналізувавши найбільш часто вживані серед однолітків слова, ми можемо зробити наступний висновок. Формування особливого комп'ютерного сленгу йде за рахунок запозиченої лексики і нових похідних слів. Похідні Філологія виникають двома відомими в російській мові способами - морфемним і семантичним. Специфіка виробництва окказіональних слів у сфері комп'ютерного сленгу полягає в тому, що в якості виробляє слова виступає англійська лексика.
Процес породження окказіональних слів, що виник морфемним і семантичним способом, являє собою живе унікальне явище сучасної російської мови. Вони свідчать про органічний зв'язок російської та англійської мов на словотвірному рівні. Окказіональних лексика формує особливий суспільний прошарок носіїв комп'ютерного сленгу, освічених людей, які вільно володіють англійською мовою. Представники соціальної страти комп'ютерників створюють особливу систему спілкування між користувачами. Необхідність високої швидкості комунікації породжує новий тип абревіатур. Вони представляють об'єднання початкових літер кожного слова з переданого прийнятого. Приклад: gprs, zip. Процес породження окказіональних слів, що виник морфемним і семантичним способом являє собою живе унікальне явище сучасної російської мови. Вони свідчать про органічний зв'язок російської та англійської мов на словотвірному рівні. Окказіональних лексика формує особливий суспільний прошарок носіїв комп'ютерного сленгу, освічених людей, які вільно володіють англійською мовою. Представники соціального середовища комп'ютерників створюють особливу систему спілкування між користувачами. Необхідність високої швидкості комунікації породжує новий тип абревіатур. Вони представляють об'єднання початкових літер кожного слова з переданого прийнятого, наприклад: gprs, zip.
У комп'ютерному сленгу відбивається новий етап розвитку іменників нульової суфіксації шляхом відсікання частини виробляє слова. Таким чином, формування комп'ютерного сленгу являє собою істотний і найцікавіший етап в історії російського словотворення. Вивчення освіти морфемних та семантичних окказионализмов зайвий раз дозволяє зробити висновок про те, наскільки важливим є ставлення до словообразованию не тільки як до системи, але і як до динамічно розвивається процесу.
Стилістика російської мови початку XXI століття висуває нові вимоги до користувачів «комп'ютерного» мови. Абревіатура, складноскорочені слова все частіше і частіше входять в наше життя. У контексті загальнонаціональної мови комп'ютерний мова розвивається в цьому напрямку. Професійні жаргонізми цієї мови стають робочим інструментом будь-якого користувача комп'ютера. Оптимізуючи семантичне становить слова, будь-яка одиниця жаргону дозволяє економити час користувачеві. Представляє інтерес і той факт, що даний сленг несе в собі додаткові відтінки не тільки експресивного, а й емоційного характеру.
Мова комп'ютерної лексики важливий для користувача. Це означає, що слова комп'ютерного сленгу існують у сучасній російській мові.
Список літератури
1. Азріліяна О.М. Економічний і юридичний словник. Під ред. О.М. Азріліяна - М.: Інститут нової економіки, 2004
2. Бєльчик Ю.А. Філологія / / Російська мова: Енциклопедія. М., 1997
3. Земська Е.А. Активні процеси сучасного словопроізводства / / Російська мова кінця ХХ століття (1985-1995). М., 2000
4. Земська Е.А. Словотвір як діяльність. - М.: Наука, 1992.
5. Крисін Л.П. Нові іншомовні запозичення в нормативних словниках / / Російська мова в школі. - 2006. - № 1.
6. Крисін Л.П. Російський літературний мова на межі століть / / Русская речь. 2000, № 1.
7. Крисін Л.П. Тлумачний словник іншомовних слів / Л.П. Крисін. - М.: Рос. яз., 1998
8. Нікітіна Т.Г. Молодіжний сленг: Тлумачний словник: понад 12000 слів; понад 3000 фразеологізмів / Т.Г. Нікітіна.М.: Астрель АСТ, 2007
9. Марков В.М. Вибрані роботи з російської мови / За ред. проф.Г.А. Миколаєва. - К.: Видавництво ДАС, 2001
10. Ожегов С.І. Словник російської мови / С.І. Ожегов; Під ред. Н.Ю. Шведової. - 14-е вид., Стереотип. - М.: Рос. яз; 1982
11. Нова ілюстрована енциклопедія в 20 томах / Под ред. А. П. Горкіна. Кн. 6, 17 - М.: Велика Російська енциклопедія, 2001
12. Тлумачний словник російської мови: Мовні зміни кінця XX століття / За ред. Г. М. Скляревської. - М., 2005
13. Улуханов І.С. Окказіональние чисті способи словотворення в сучасній російській мові / І.С. Улуханов / / Известия РАН, Серія літератури і мови, № 1. - 1992
14. Енциклопедичний словник-довідник. Виразні засоби російської мови і мовні помилки і недоліки / Под ред. А. П. Сковороднікова. - М.: Флінта: Наука, 2005
килим, палас - килимок для миші;
колупав, ковирялка - Corel Draw;
кодер - програміст;
комбайнер (тракторист) - той, хто постійно використовує клаву (клавіатуру) в іграх жанру FPS;
комп - комп'ютер;
контроль - елемент управління екранної форми;
кракер - людина, яка зламує системи захисту (часто їх помилково називають хакерами);
червоноокі - зневажлива назва користувачів ОС Linux, які проводять багато часу на форумах;
щур - маніпулятор-миша, особливо радянського виробництва;
"пігулку - зломщик програм, версія комерційної або шейрверной (шароварної) програми, що дозволяє використовувати її безкоштовно, від англійського to crack;
крякнути, крекнуть - зламати програму;
кулер - вентилятор + радіатор, охолоджуючі процесор;
ламер - невмілий користувач (не бажаючий нічому вчитися) із завищеною самооцінкою. Не плутати з починаючим користувачем, чайником; російські варіанти - Ламо, ламачье, ламер;
Лазар - лазерний принтер;
лівак - сумнівна продукція, виробник невідомий. Іноді - піратська копія;
лінуксоїд, місяцехід - висококваліфікований користувач ОС Linux;
лисиця, лисичка - браузер Fire Fox;
локалці, лан, лана, Ланка, лань - локальна мережа;
ЛОЛ, лола, лолка, Лоліта - людина, що відрізняється дурним і безглуздим поведінкою і часто викликає сміх навколишніх; походить від спотвореного сприйняття репліки;
лузер - похідна юзер (користувач), але носить негативний, образливий характер;
мама, матка, мати, материнка - материнська плата;
мастдай - має згинути, зневажлива назва сімейства Windows; будь низькоякісний продукт;
машина - комп'ютер;
мізки - оперативний запам'ятовуючий пристрій;
Монік - монітор комп'ютера;
нотік - ноутбук;
нуб (від англ. «newbie») - новачок, чайник (не обов'язково не піддається навчанню ламер);
Нюра - програма для запису дисків;
подкриснік - килимок для миші;
пахва - килимок для миші;
ползатель - користувач;
смітник - кошик;
прошивка - програмний код, що записаний в енергонезалежній пам'яті пристрою;
прошити - змінити прошивку;
рубатися - те ж що і гейм, захоплено грати в яку-небудь гру;
скін - зовнішній вигляд, оболонка, дизайн, перемикається з вибору
користувача;
смайл - комбінація різних знаків пунктуації або літер, що позначає настрій;
спам - електронний лист або повідомлення на форумі рекламного характеру;
спамити - 1. посилати спам; 2. при спілкуванні на форумах використовується як синонім слова флудити;
топтати клаву - набирати будь-який текст на клавіатурі;
тазик - персональний комп'ютер або робоча станція, а також зневажлива назва низькоякісних корпусів для ПК, найчастіше від невідомих виробників;
троль - анонімний Інтернет-провокатор; в Інтернеті так називають людей, які навмисно публікують (на форумах, групах новин) провокаційні статті чи повідомлення, які покликані викликати конфлікти між учасниками флейм (див. нижче), образи і т. п.; самі подібні статті чи повідомлення також іноді називають тролями;
вуха - навушники;
файлопомойка - сервер мережі з ресурсами, відкритими для загального доступу (кулі), на який зберігають все, що завгодно;
флейм - образи чи малоінформативні повідомлення, довгі безрезультатні суперечки;
фотожаба - 1) програма Adobe photoshop, 2) смішний і (або) образливий колаж, створений в Adobe photoshop з фотографій;
халва, халява, халф - комп'ютерна гра Half-Life;
хом'як - 1) домашня (англ. home) сторінка, 2) користувач комп'ютера (в комерційних структурах); 3) користувач ОС Windows ХР Ноті Edition;
ЧаПи - часті питання;
валіза - зовнішній накопичувач інформації;
черв'як - різновид комп'ютерного вірусу, що поширюється, в основному, через локальну або глобальну комп'ютерну мережу;
черепашка - модем;
кулі, Шарне або Розшарені ресурси - відкриті для загального доступу файли, папки, диски і т. п.;
шланг, шнурок - кабель;
юзер - користувач;
юзверь - користувач з модемом;
яблучник - користувач комп'ютерів фірми Apple.
5. Деякі зміни та процеси, що спостерігаються в комп'ютерному сленгу
В даний час словник комп'ютерного сленгу налічує порівняно велика кількість слів. Тому комп'ютерний сленг містить слова з тотожними або гранично близькими значеннями - то є синоніми. Наприклад, можна виділити наступні синонімічні ряди:
computer ® комп - компухтер - цампутер - банку - тачка - апарат - машина;
to hack ® xakhymh - хрякнуть - ломануть - грохнути - проломити;
hard drive ® гвинт - хорд - важкий драйв - Бердан.
Специфіка аналізованого нами професійного сленгу користувачів комп'ютера полягає у великій кількості слів англійської мови. Це один з основних процесів, які спостерігаються в комп'ютерному сленгу сучасної російської мови.
Не менш значний і другий шлях появи термінологічних одиниць, пов'язаний з утворенням похідних на базі абревіатур англійської мови; нерідко зустрічаються і кальки з англійської мови: віндук ← Віндоус, біпер ← біпероус.
Активно проявляється і третій шлях породження нової лексичної одиниці комп'ютерного сленгу - усічення запозиченого слова. Його можна розглянути як різновид нульової суфіксації (зворотна нульова суфіксація).
Наприклад: бот ← робот, бук ← ноутбук, вірь ← вірус, десятеро ← дистрибутив, моник ← монітор.
Саму значну групу в комп'ютерному лексиконі становлять похідні слова, створені двома основними способами: морфемним і семантичним.
До морфемним похідним відносяться: відюха ← відеокарта, звуковуху ← звукова карта, іскалка, шукач ← шукати (пошукова система).
Семантично похідними можуть бути визнані наступні словникові сленгові одиниці: морда, жопа, миша - мис, відро, труну, голова, рейки, рулити.
Асоціації за формою: млинець - компакт диск; відро - системний блок, корпус, упаковка болванок; миша - маніпулятор.
Шляхом асоціації по функції відбувається утворення іменників (рейки - маршрут по мережевій карті, труну - корпус комп'ютера, голова - процесор) та дієслів (рулити - користуватися комп'ютером, фіксить - виправляти, гейм - грати).
6. Типи семантичних дериватів
Згідно Нової ілюстрованої енциклопедії, «словотвір (деривація) - утворення слова в мові за існуючими моделями за допомогою афіксації, чергування звуків, словоскладання, стяжения, розвитку нових значень та інших засобів».
Типи семантичної деривації виникають за аналогією і на основі асоціації за подібністю чи суміжністю. У комп'ютерному сленгу подібні словотворення частіше зустрічаються в сфері іменників. При цьому спостерігається взаємодія морфемних та семантичних похідних слів. Так, іменник намордник - захисний екран монітора - структурно мотивується з іменником морда, основа якого ускладнена конфіксом на---ник. У свою чергу морда - результат семантичного словотворення.
Нерідко як мотивуючої бази семантичної деривації виступають англійські слова. У цьому одна з особливостей морфемно-і семантично похідних окказионализмов в комп'ютерному сленгу:
кірка (англ. core) - файл з дампом пам'яті, який залишається на диску після аварійного завершення програми;
троль (Англ. trolle) - анонімний Інтернет провокатор;
аська (Англ. ICQ) - миттєвий обмін повідомленнями;
хом'як (англ. home) - користувач;
лічер (англ. leach) - марний учасник файлообмінної мережі, що тільки викачує, нічого не даючи натомість.
Філологія - (від лат. Occasionalis - випадковий) - неузуальние мовні одиниці (найчастіше слова), або неузуальние значення мовних одиниць, створювані говорить чи пише для вираження будь-якого індивідуального сенсу, обумовленого конкретним контекстом. «Філологія мають підвищену виразністю в силу своєї незвичайності на тлі канонічних, нормативних утворень. Вони, як правило, експресивно забарвлені (за винятком окказионализмов в сфері термінологічної лексики). Філологія утворюються переважно в розмовній мові, використовуються в художній літературі, в публіцистиці ... »(Бєльчик Ю.А., 1997. С.283). Особливо активно в наш час окказиональное словотвір. «Його активність велика в усіх сферах сучасного мови (крім ділового мовлення): газети, радіо і ТБ, РR, художня література <...>. Людина грає зі словом, змагається в цих іграх з оточуючими, прагнучи перемогти суперника в дотепності, дотепності, оригінальності форми вираження »(Земська Е.А., 2000.С.128).
Відзначено, що окказиональное словотвір переважає в сфері іменників, рідше зустрічається у сфері дієслів, ще рідше - прикметників. Асоціації за формою - один із способів виникнення окказионализмов, коли в якості виробляє слова виступають іменники російської мови у своєму прямому значенні:
черепашка ← модем;
шланг ← кабель;
труну ← корпус комп'ютера;
дошка ← клавіатура.
Не менш активний спосіб створення окказіональних слів в комп'ютерному сленгу на основі асоціації по функції:
тачка ← комп'ютер;
вуха ← навушники;
викидень ← роз'єм для зовнішніх пристроїв;
миша ← маніпулятор;
смітник, відро ← кошик.
Окремі імена іменники створюються на основі подібності предметів комп'ютерного світу за якістю та іншим реаліям. У комп'ютерному сленгу зафіксовано кілька іменників, що виникли по асоціації з місцем розташування:
голова ← процесор;
жопа ← задня панель комп'ютера.
Під впливом фонемного складу англійської абревіатури gprs з'являється складне слово з нульовою суфіксація жопорез - формат зв'язку. До речі зауважимо, що інші слова нецензурної лексики, крім зазначених двох утворень, у комп'ютерному сленгу не зафіксовано.
Семантично похідні дієслова у сфері комп'ютерного сленгу з'являються своєрідним шляхом: вони можуть мотивуватися абревіатурами англійської мови, наприклад, Zip - зіповать (використовувати архіватор, компресуючі дані формат zip). У сфері комп'ютерного сленгу найбільш поширені дієслівні іменні окказіональние зв'язку:
бутіть ← бутявка (перевантажити комп'ютер, завантажена дискета), ребута ← (англ. rebote) перезавантажувати;
спамити ← (англ. spum) багаторазове повторення однакових або практично однакових повідомлень;
квакати ← (англ. quake) грати в Квейк - гру;
смажити ← стискати файли.
Поява семантично похідного оказіонального слова супроводжується зміною граматичних характеристик, що відрізняють його від виробляє. Так, вихідне іменник миша пишеться без м'якого знака, тобто стає іменником чоловічого роду. У той же час здійснюється заміна закінчення при збереженні категорії роду з перетяжкою наголоси на перший склад: миша - миша.
Семантично похідні слова найбільш активно проявляють себе в комп'ютерному сленгу у сфері іменників та дієслів. Це обумовлено постійно розвиваються процесом створення комп'ютерної техніки і необхідністю операційних дій.
Вивчення механізму виробництва слів у російській мові в тісній взаємодії двох провідних способів породження лексичних одиниць (морфемного і семантичного) дозволяє зробити висновки про розуміння сутності словотворення як історичного процесу. Однак далеко не всі сучасні лінгвісти визнають семантичну деривацію в якості особливого самостійного способу словотворення. Так, І.С. Улуханов пише: «На відміну від кількох досліджень (порівняйте перш за все роботи І. В. Маркова та його колег), ми не виділяємо ні в синхронії, ні в діахронії« семантичного чи лексико-семантичного способу словотвору ... ». Доцільно семантичний спосіб вважати лексикологічні явищем, що входять в ряд інших лексико-семантичних способів поповнення словникового складу мови (лексичні запозичення, семантичні кальки) »[Улуханов 1994: 11].
Тим часом ще В. А. Богородицький в «Загальних курс російської граматики» (Казань, 1904), а пізніше і в «Руській граматиці» (Казань, 1918) вказав на можливість появи не тільки морфемно-похідних, а й семантично похідних слів. Аналізуючи імена іменники зі значенням дії, він зауважує, що вони «позначають не тільки дія, а й продукт дії, наприклад, писання, обшивка, тощо. У цьому останньому значенні багато хто з таких іменників належать до попереднього шостому відділу »[Богородицький 1918: 142]. Пізніше утворення нових слів шляхом трансформації значення стали кваліфікувати як лексико-семантичний спосіб словотворення, починаючи з В. В. Виноградова [Шанський 2005: 20, 252 - 258; 1977:18].
Теорія семантичного словотворення глибоко і детально розроблена професором В. М. Марковим і його учнями. Головне в цій теорії полягає в тому, що в результаті зміни значення слова з'являється не лексико-семантичний його варіант, а нове слово. При збереженні фонемного складу слова виникає інша співвіднесеність з іншими явищами дійсності.
«Семантичне словотвір, як відомо, здійснюється шляхом включення слова в інший лексичний розряд, у результаті чого утворюються омоніми, тобто разнозвучние похідні лексеми, які в категоріальному відношенні подібні лексемам, утвореним з допомогою морфем» [В. М. Марков 2001:121] .
Загальне та специфічне в морфемно-і семантично похідних словах розкрите В. М. Марковим: ті й інші виникають за аналогією, проходять певну стадію оказіонального, володіють типовими словотворчим значенням [В. М. Марков: 129 - 130].
Однак семантичним похідним, на відміну від їх породили слів, властива сукупність особливих граматичних ознак «аж до приналежності іншої частини мови» [В. М. Марков: 129 - 130].
Так, у комп'ютерному сленгу новим наголосом або зміною категорії роду характеризується окказіоналізм: миша - миша - мис.
У сучасної мовної ситуації досить помітна роль комп'ютерного жаргону. У 1990-і роки він явно виділився на тлі інших професійних жаргонів і за його комунікативної ролі, і за ступенем впливу на літературну мову, а значить - на структуру сучасного свідомості. Цей тип мовлення цілком грунтується на англійській (за походженням) термінології. Крім спеціальних термінів типу дисплей, файл, інтерфейс, драйвер, сайт і т.п., в комп'ютерний ужитку увійшли багато загальновживані російські слова, що змінили свою значення: зависає, завантажується (комп'ютер), скачати (інформацію), роздрукувати (текст на принтері) , відправити у кошик, причому ці терміни - і в повсякденній, і в художньому мовленні - обігруються, зближуючись з російськими словами, наповнюються подвійним змістом, наприклад: завантажитися за новою (почати спочатку), сім бід, один "Reset".
Висновок
Проаналізувавши найбільш часто вживані серед однолітків слова, ми можемо зробити наступний висновок. Формування особливого комп'ютерного сленгу йде за рахунок запозиченої лексики і нових похідних слів. Похідні Філологія виникають двома відомими в російській мові способами - морфемним і семантичним. Специфіка виробництва окказіональних слів у сфері комп'ютерного сленгу полягає в тому, що в якості виробляє слова виступає англійська лексика.
Процес породження окказіональних слів, що виник морфемним і семантичним способом, являє собою живе унікальне явище сучасної російської мови. Вони свідчать про органічний зв'язок російської та англійської мов на словотвірному рівні. Окказіональних лексика формує особливий суспільний прошарок носіїв комп'ютерного сленгу, освічених людей, які вільно володіють англійською мовою. Представники соціальної страти комп'ютерників створюють особливу систему спілкування між користувачами. Необхідність високої швидкості комунікації породжує новий тип абревіатур. Вони представляють об'єднання початкових літер кожного слова з переданого прийнятого. Приклад: gprs, zip. Процес породження окказіональних слів, що виник морфемним і семантичним способом являє собою живе унікальне явище сучасної російської мови. Вони свідчать про органічний зв'язок російської та англійської мов на словотвірному рівні. Окказіональних лексика формує особливий суспільний прошарок носіїв комп'ютерного сленгу, освічених людей, які вільно володіють англійською мовою. Представники соціального середовища комп'ютерників створюють особливу систему спілкування між користувачами. Необхідність високої швидкості комунікації породжує новий тип абревіатур. Вони представляють об'єднання початкових літер кожного слова з переданого прийнятого, наприклад: gprs, zip.
У комп'ютерному сленгу відбивається новий етап розвитку іменників нульової суфіксації шляхом відсікання частини виробляє слова. Таким чином, формування комп'ютерного сленгу являє собою істотний і найцікавіший етап в історії російського словотворення. Вивчення освіти морфемних та семантичних окказионализмов зайвий раз дозволяє зробити висновок про те, наскільки важливим є ставлення до словообразованию не тільки як до системи, але і як до динамічно розвивається процесу.
Стилістика російської мови початку XXI століття висуває нові вимоги до користувачів «комп'ютерного» мови. Абревіатура, складноскорочені слова все частіше і частіше входять в наше життя. У контексті загальнонаціональної мови комп'ютерний мова розвивається в цьому напрямку. Професійні жаргонізми цієї мови стають робочим інструментом будь-якого користувача комп'ютера. Оптимізуючи семантичне становить слова, будь-яка одиниця жаргону дозволяє економити час користувачеві. Представляє інтерес і той факт, що даний сленг несе в собі додаткові відтінки не тільки експресивного, а й емоційного характеру.
Мова комп'ютерної лексики важливий для користувача. Це означає, що слова комп'ютерного сленгу існують у сучасній російській мові.
Список літератури
1. Азріліяна О.М. Економічний і юридичний словник. Під ред. О.М. Азріліяна - М.: Інститут нової економіки, 2004
2. Бєльчик Ю.А. Філологія / / Російська мова: Енциклопедія. М., 1997
3. Земська Е.А. Активні процеси сучасного словопроізводства / / Російська мова кінця ХХ століття (1985-1995). М., 2000
4. Земська Е.А. Словотвір як діяльність. - М.: Наука, 1992.
5. Крисін Л.П. Нові іншомовні запозичення в нормативних словниках / / Російська мова в школі. - 2006. - № 1.
6. Крисін Л.П. Російський літературний мова на межі століть / / Русская речь. 2000, № 1.
7. Крисін Л.П. Тлумачний словник іншомовних слів / Л.П. Крисін. - М.: Рос. яз., 1998
8. Нікітіна Т.Г. Молодіжний сленг: Тлумачний словник: понад 12000 слів; понад 3000 фразеологізмів / Т.Г. Нікітіна.М.: Астрель АСТ, 2007
9. Марков В.М. Вибрані роботи з російської мови / За ред. проф.Г.А. Миколаєва. - К.: Видавництво ДАС, 2001
10. Ожегов С.І. Словник російської мови / С.І. Ожегов; Під ред. Н.Ю. Шведової. - 14-е вид., Стереотип. - М.: Рос. яз; 1982
11. Нова ілюстрована енциклопедія в 20 томах / Под ред. А. П. Горкіна. Кн. 6, 17 - М.: Велика Російська енциклопедія, 2001
12. Тлумачний словник російської мови: Мовні зміни кінця XX століття / За ред. Г. М. Скляревської. - М., 2005
13. Улуханов І.С. Окказіональние чисті способи словотворення в сучасній російській мові / І.С. Улуханов / / Известия РАН, Серія літератури і мови, № 1. - 1992
14. Енциклопедичний словник-довідник. Виразні засоби російської мови і мовні помилки і недоліки / Под ред. А. П. Сковороднікова. - М.: Флінта: Наука, 2005